Прощення
Всім нам знайома молитва "Отче наш". Однак це не просто молитва, а нагадування кожному з нас як треба молитися. Одним із ключових моментів цієї молитви є питання прощення. А ви вмієте прощати ? Ісус Христос приніс на землю прощення заявив: "Якщо ви не будете прощати, то й вам не прощатиметься" (Матф.6).
Гріх непрощення у нас "найблагочестивіший" із гріхів. Християни не палять, не лаються ... Але приховані образи або відкрите протистояння ведуть до гріха непрощення. До того ж у нас завжди є дуже логічне та виправдане з християнської точки зору обгрунтування нашого непрощення. Іноді ми праві. Деякі люди справді поводились так, що не заслуговують на прощення. Також невміння прощати спричиняє розрив відносин з найдорожчими для нас людьми.
Прощення це те, що з легкістю приймаємо і важко віддаємо. Коли хтось та за щось прощає нас – ми вважаємо це за «так і мало бути». Себе ми любимо вигороджувати і знаходимо доводи для прощення і поблажливості оточуючих до нас. Але якщо треба простити нам – вважаємо це несправедливістю по відношенню до нас. Однак Господь Ісус розділяє прощення і справедливість, як є різними речами. Якщо говорити відверто, то ми всі, абсолютно всі, повинні були померти, оскільки всі згрішили і ніхто не заслужив прощення. Господа Якби Отец небесний судив нас по справедливості, то ми всі повинні померти і не можемо бути виправдані. Однак прощення завжди дається НЕ заслужено. Тому, ставши на позицію справедливості, вже не пробачиш.
Слово "ображений" в одному з перекладів перекладається як "спокушений". Це людина, яка заявляє про себе, як про таку, яка має право на відплату. Іноді така людина групує навкруги себе людей, які підтримували б її в цьому і казали, що вона дійсно має рацію і повинна вимагати справедливості.
Хочу звернути увагу на інше, що роки молитов у багатьох пройшли марно. Вони просили у Бога здоров’я, достатку, щастя, однак по сьогоднішній день цього не мають.
Хто з нас молиться: "Господи, прокляни нас"? Думаю, що ніхто. Ісус сказав: "Господи, прости нас як і ми прощаємо ..." . Тож коли ми не прощаємо, то ніби говоримо Богу: «Але я не прощаю, отже, і Ти не прощай мені». А якщо Тобі не прощає Бог – значить ти винний перед Ним. То яким чином ми думаємо отримати відповіді від Бога на свої молитви?
Марка 11:25 "Коли стоїте на молитві прощайте як маєте на кого" ...
Є прямий зв'язок нашого спілкування з Богом і прощенням. Бог не прощає людини, яка має в серці непрощення. Причому, це не натяки, а прямі тексти Писання. "Якщо ви не простите, то й вам не проститься". Притча про 100 динарів і 10 талантів.
Бог має владу прощати. Бог дав нам цю владу прощати? Він сказав: "прощайте". Це не просто влада. Це привілей!
Ти скажеш: «А я не хочу прощати! Ця людина зовсім не заслужила прощення». Можливо ти маєш рацію і вона таки не заслужила прощення. Однак нам Бог велить прощати! І це повеління не ради тих, хто тебе образив, а ради тебе самого, щоб ти мав благословіння від Бога і відповіді на свої молитви. Якщо ми не прощаємо, то не виконуємо волю Божу. Хтось спитає: "А чому я повинен прощати?". Господь пояснює просто: "Тому, що Я простив вас!".
Тож пропоную помолитись наступною молитвою: "Отче небесний! Я приходжу до Тебе в Ім’я Ісуса Христа і вірю, що Ісус є Сином Божим, який помер за мене на хресті, взяв на Себе всі мої гріхи і воскрес на третій день. Я прошу Тебе: прости всі мої гріхи. Ісус Христос, будь моїм Господом і Спасителем. Віддаю в Твої руки мої відносини з усіма людьми, також я прощаю всіх, хто мене колись ображав. Я благословляю всіх своїх ворогів(перерахуйте їх поіменно). Дай мені серце вільне від образ до цих людей. Я дякую Тобі за все і за відповіді на мої молитви. Амінь.
З любов’ю Господа Ісуса Христа, пастор церкви «Перемога» Анатолій Присяжнюк
До каталогу проповідей